Василь Королів-Старий. Вибраний (Рядки з тіні) Василь Королів-Старий, Анастасія Бідонько. Ще одну сторінку

Ті, хто читав про маленьку Хуху-Моховинку, навряд чи знають, ким був її автор - Василь Королів-Старий. За своє насичене життя він устиг попрацювати і ветеринаром, і редактором, і малярем, і викладачем, і письменником. У памяті українців він тісно повязаний із творами для дітей, але за добрими казками про Нечисту силу захована багатогранна і непересічна душа, сповнена глибоких думок і любові до України. Василь Королів-Старий зміг виїхати в еміграцію і так врятувався від долі своїх репресованих сучасників. Крім того, він заохотив свою дружину Наталену Королеву до творчості, й потім вона навіть перевершила чоловіка у впізнаваності. В еміграції він працював на благо України до останнього подиху, але у спогадах обрав висвітлити не це. Натомість розповів силу-силенну добрих оповідок, як лише вміє оповідати дитячий - і не тільки - письменник. Окрім трьох оповідань про буденність очима дітей, у книжці подано спогади автора Згадки про мою смерть, які стали його останнім і найбільш значимим творінням.