Нам слід вижити. Ельштейн В. Моркнига

Робота інженера в НДІ завжди супроводжується написанням технічних умов, протоколів, висновків, технічних звітів, свідоцтв на винахід, дисертацій тощо. Тому мені здавалося, що після виходу на пенсію я більше не напишу жодного рядка.
Доля розпорядилася по-своєму, і я, заслужений пенсіонер, став капітаном шхуни, яка, зимуючи у льодах із цілодобовою, теплою вахтою, запалила мій мозок усіляких спогадів настільки, що я почав писати.
Цих спогадів багато. Одні набули закінченого вигляду, інші розпочаті та кинуті. Багато закінчених, але «непричесаних» і тому не можуть бути видані.
В основному ці спогади присвячені моєму хобі - яхтингу, тобто плавання на яхтах під вітрилами або двигуном.
Незважаючи на те, що я «будь-який і різний чемпіон» у крейсерських перегонах, викладач і капітан-інструктор яхтової школи, мені зовсім не хотілося в цих спогадах бути «пальцем, що вказує». Я щосили намагався не бути повчальним, нав'язливим і настирливим.
Боюся, що це мені не завжди вдалося.
Водночас мені хочеться, щоб зміст книги виявився корисним (досить цікавим) для тих, хто ходить у море. Нам слід вижити або Меморандум Ельштейна - Кнудлера
Побачити Париж - і не померти Інтродукція У морі Шторм Париж Післямова Очевидне і неймовірне На яхті! Приречений на виживання Вибачте, сер! Ви у своєму розумі? Травлення тілом Шторм о пів на третю Ідеальна швартовка (Поради занудного капітана-інструктора) Контрабандист мимоволі Яхтовий чартер, як істина в останній інстанції