З акварелі у гравюру. Бару М. Захаров

Єдине призначення поезії — з'єднати людину з життям. Коротенькі, переповнені любов'ю до всього, чого торкнеться погляд, вірші Михайла Бару ще як з'єднують. Формально вірші Бару — це ліричні мініатюри. У чотири, п'ять, дві, одну, рідко трохи більше рядків. Але в переважній своїй більшості — тривірші. А раз так, мимоволі виникає слово «хайку». Із світу «хайку», «танка» та інших японських віршів Михайла Бару вирізняються не тільки ті, що хороші, але й повною, безнадійною обрусілістю. Власне, тому вони й хороші. Ну так, це чудесні японські три- і п'ятивірші підказали сугубу увагу до природи і до деталей, тонкість почуття, надали відваги вкласти поетичне висловлювання буквально в кілька рядків. Але й годі, можна забути про систему складів та інші умови, можна закрити, коли заманеться, на «сезонне» слово, можна заселити безлюдну заморську форму вітчизняними мешканцями: японськими окулярами не сховаєш російської фізіономії і вже тим більше того, на що через ці окуляри дивишся… Упорядник і редактор книги Олексій Альохін.