Остання дівчина. Надя Мурад. Бородатий Тамарин

Надя Мурад - іракська правозахисниця, лауреат Нобелівської премії світу 2018 року за боротьбу проти сексуального насілля у збройних конфліктах. Остання дівчина - її мемуари про проживання в полонії Ісламської держави. Надя розросла в Кочо, невеликому селі на півночі Іраку, в спільних єзидів, що жили тихим, спокійним життям. Вона мріяла бути вчителькою історії або ж відкрити власний салон краси, але 15 серпня 2014-го всі її мрії обернулися на попіл. Бойовики Ісламської держави вдерлися в Кочо, страчуючи чоловіків, які відмовлялися прийняти іслам, а також жінок, які видавалися надто старими для сексуального життя. Ісламісти вбили шістьох Надіних братів, потім її матір, а саму Надю відвезли до Мосула, де разом із тисячами інших дівчат-єзидок вона стала рабинею ІДІЛ. Надя перебувала в полоні кількох бойовиків, що неодноразово катували її й знущалися з нею. Та вона вижила, а згодом - утекла. Дівчину прихистила сімя мусульман-сунітів, чий старший син ризикував життям, переправляючи Надю в безпечне місце. Історія Наді - це історія геноциду цілого народу. Це свідчення дивовижної волі до життя і безмежної туги за країною, спільнотою та сімєю, яка розшматувала війну.