Сад супроти часу. Олівія Ленґ. Ще одну сторінку

У 2020 році під час пандемії Covid-19 Ленг та її чоловік, поет і перекладач Ієн Паттерсон, придбали будинок у Саффолку з невеликим садом, спроектованим відомим місцевим ландшафтним архітектором Марком Румарі. Книга по такому мемуарі Олівії, спогади про відновлення саду та роздуми про рай - чи він є, чи ні, чи його втратили, чи його можна створити. На кожній кількох сторінках можна знайти ясний, неслухняний букет квіткових композицій - власного твору або знайдених у колегах-письменниках, які черпали натхнення з життя рослин. Олівія каталогізує мінливий вміст власного саду та досліджує реальні та явні екземпляри з минулого, знайдені на сторінках відомих літературних діячів. Про книгу Сад супроти часу Книга переплітає розповідь про дитинство Олівії, богемну ранню дорослість, тривожні події в родині та детальні описи реставраційних робіт у саду, показуючи, як взаємодія з природою цілюще впливає на тіло, розум і душу. Це не історичний огляд садівництва, і точно не практичний посібник із ландшафтного дизайну, а радше дослідження ідеї саду - його історії та поетики, звязку зі сексуальністю, уявою та владою. Сад супроти часу є бестселером The Sunday Times у категорії нонфікшну. Олівія Ленг, крім письменництва, також працює в сфері журналістики та літературної критики. У цій книзі поєднуються почуття та аналіз, роздуми та дослідження, дотепність та повчання, відстежуючи невловні закономірності та недоліки відповідності сучасного світу. В описах панує невимушений ліризм, роблячи прозу поетичну. Ленг створює медитативний тон, використовуючи сад як простір для дослідження краси та вразливості. У книзі простежуються яскраві звязки між фізичною взаємодією з рослинами, землею та ширшими темами як від утопії, земельна політика та ідея раю - хто повинен мати доступ до нього, хто ні, чи можливо створити таке місце у світі, де не панує нерівність і екологічна криза. І хоч люди можуть знайти притулок серед своїх дбайливо доглянутих трояндових кущів та фруктових дерев, проте жорстокий та голосливий зовнішній світ все одно знайдеться спосіб втрутитися. Олівія замислюється про те, що сад неминуче фільтрує природу крізь призму людської праці, творчості та волі. Книга може сподобатися тим, хто цікавиться унікальними поєднаннями історії садівництва, художньої вигадки на цю тему, зображення процесу реконструкції саду й особистих філософських роздумів.