Рай і Пекло Коцюбинського. Букрек

Прозаїк, поет і мандрівник Олександр Балабко переносить читача до літературної Мекки початку ХХ століття, на італійський острів Капрі, з яким пов'язані останні роки життя Михайла Коцюбинського. Вирвавшись із провінційного Чернігова, де його майже ніхто не знав як письменника, Коцюбинський знайомиться тут із Горьким, колегами з інших країн, віднаходить можливості утвердження українського слова у світі. Однак перебування на Капрі приносить йому і райську насолоду (чарівна природа, визнання, перспективи подальшої самореалізації), і пекельні страждання водночас. Бо, обпечений лавою Везувію (вирішив зазирнути у кратер, де відбувалася пекельна робота), мало не загинув; на Капрі спершу почувається легше, а потім його хвороба загострюється (проте аж тричі відвідує острів); до того ж, роз'ятрюється невиліковна рана у й без того хворому серці _ кохання до Александри Аплаксіної і відчуття провини перед дружиною. Оте балансування письменника між раєм і пеклом стало стрижнем есеїстичної повісті Олександра Балабка, який з фото- і відеокамерами пройшов на острові Капрі усіма стежками Коцюбинського.