Жизнь взаймы

Він захищав свою країну та був змушений тікати з неї. Він писав про безглуздість війни, а його твори кидали у вогонь, та через усі випробування Ремарк проніс жагу до життя, віру в щире кохання і справжню дружбу. Березень 1945-го. Передчуття звільнення об’єднує в’язнів концтабору. Вижити повинен хоч хтось… («скра життя») Ліліан пережила війну, а тепер вмирає від туберкульозу. Вона їде із санаторію з автогонщиком, щоб відчути смак справжньої свободи… («Життя у позику»)