Недовольство культурой. О психоанализе. Психоаналитические этюды. Психология масс и анализ человеческого «Я»

Зиґмунд Фройд — знаменитий лікар-психіатр і психоаналітик, жив в Австрії на рубежі XIX—XX століть. Психоаналітичні теорії З. Фройда справили безпрецедентний вплив на інтелектуальний розвиток усього ХХ століття. Його теорія психоаналізу до сьогодні залишається однією з найпопулярніших наукових теорій. Психоаналіз дав поштовх таким літературно-теоретичним напрямкам як постструктуралізм, феміністична літературна критика, нетрадиційна герменевтика. Його продовжують застосовувати в нових напрямках. Однією з головних заслуг Фройда було те, що він створив цікаву і зрозумілу для всіх теорію, а також запропонував метод, як цією теорією користуватися. Таким чином його вчення стало доступним всім, а не лише вузькому колу медиків чи інших вчених. Головним об'єктом аналізу в психіатричних працях Фройда стало людське несвідоме, що розуміється як активна, але неконтрольована частина психіки. Такий підхід зруйнував просвітницьке уявлення про розумну людину, котра повністю контролює свою свідомість.