Chagall

Для Марка Шагала (1887-1985) живопис був хитромудрим гобеленом з мрій, казок та традицій. Його миттєво відома візуальна мова зайняла унікальну нішу початку 20-го століття, яку часто називають одним із ранніх виразів екстрасенсорного досвіду.

Полотна Шагала характеризуються вільним пензлем, глибокими квітами, особливою любов'ю до синього і репертуаром стежок, що повторюються, включаючи музикантів, півнів, даху, квіти і плаваючих закоханих. При всій своїй неземній чарівності його композиції часто були багаті і складні у своїх відсиланнях. Вони сплели воєдино не лише кольори та форми, але й його єврейське коріння з його нинішніми зустрічами в Парижі, знаки віри з жестами кохання та символи надії зі свідченнями травми.

Сцени народження, любові, шлюбу та смерті - це надійне запровадження митця досліджує безліч варіантів багатого словникового запасу Шагала. Від видінь його рідного Вітебська в сучасній Білорусі до зображень Ейфелевої вежі ми досліджуємо унікальну естетику одного з найвідоміших сучасних майстрів і одного з найвпливовіших єврейських художників усіх часів.