Наші змучені душі. Морґан Монкомбль. Лабораторія

нколи я запитувала себе: Чому я не написала інший роман, сповнений яскравих кольорів і солодкого життя?. Відповідь дуже проста: бо це і є життя. Воно темне, потворне, сумне. І якщо ми обираємо нехтувати такими реаліями, то потрібно памятати, що від цього проблеми аж ніяк не зникнуть. Морґан Монкомбль, авторка Що, як це кохання стане моєю загибеллю? Азалія могла б бути однією з тих щасливих дівчаток, яким усі заздрять, але життя підготувало для неї зовсім іншу роль і змусило сховати справжні почуття за маскою холодної та неприступної жінки, яка завжди все контролює. Вона пообіцяла собі, що ніколи не повернеться додому, однак новина про автотрощу, у якій загинула її матір, перевертає все. Азалія повертається, а все навколо нагадує їй про сповнене болю і страху минуле. І лиш новий загадковий сусід Іден, який здається таким же загубленим у цьому світі, як і вона сама, вперше повертає усмішку на її обличчя. І хоча вона заприсяглася ніколи не мати почуттів до чоловіка, він перевертає її світ. Але чи готова вона поділитися таємницями власної змученої душі? До уваги: твір містить сцени, які можуть завдати дискомфорту чутливим читачам. Чому варто прочитати книжку Наші змучені душі? Історія про біль, втрати, але водночас про надію та любов, яка може стати порятунком. Роман порушує питання наслідків психологічного та фізичного насильства: зґвалтування, жорстокого поводження з неповнолітніми, кібердомагань, булінгу, травм, депресії, насильства і самогубств. Справжнє емоційне випробування, яке оголює питання прощення, відновлення та прийняття себе.