Наука дизайну та форми: Вступний курс, який я викладав у Баугаузі та інших школах

Кожне заняття неповторне в ті найцінніші миті, коли вдається зачепити найпотаємніші струни того чи іншого учня, запалити їхнє внутрішнє духовне світло.

Візуальний доробок мого життя видається мені набагато біднішим у порівнянні з тим, що відбувалося на моїх заняттях. Інтонацію, ритм, послідовність слів, час і місце, духовний світ учнів та всі інші чинники, що формували живу атмосферу занять, годі повторити. Та саме це невідтворюване якраз і сприяє креативній праці.

Формат своїх занять я віднайшов інтуїтивно. Готовність учнів до навчання мене дещо розчулювала.

Навчання, до якого прагне учень під впливом свого захоплення, — дещо протилежне до того, на що спроможні методично продумані уроки. Серед моїх учнів найкращими виявилися ті, хто обрав для себе власний, інший шлях завдяки своїй інтуїції.

Саме лише показне мавпування чи повторення моїх методів не давало жодного ефекту. Водночас я цілком усвідомлюю, що мої знахідки не завжди були по-справжньому новаторськими. Вони були радше повторенням досвіду того, що колись надавало митцям основу для подальшої роботи.