Диология. Одуванчиковое вино. Прощай, лето

Кажуть, що «Кульбабове вино» Рея Бредбері — це впіймане і закорковане у пляшку літо. Літо нашого дитинства. А ще кажуть, така чарівна пляшка є у кожному домі. Просто треба вміти знайти ключик до того сховку. На наше глибоке переконання, таким ключиком володіють Том і Дуґлас Сполдінґи із містечка Ґрінтаун – головні герої повісті Бредбері. Кожен день цього дивовижного літа дарує їм нові і нові відкриття. Щодня Том і Дуґлас відкривають наново цілий світ – яскравий, сонячний, п’янливий і… ледь-ледь гіркуватий. Одним словом, на смак достоту наче кульбабове вино.

«Прощавай, літо!» – продовження «Кульбабового вина», над яким автор працював більше 50 років після завершення першої частини. Зізнайтесь, ви теж скучили за чудернацькими пригодами Дуґласа Сполдінґа?
Цього разу тихий, розімлілий від літа, що затягнулось, Ґрінтаун, штат Іллінойс, здригнувся від справжньої війни — Дуґлас Сполдінґ із друзями проти усіх стариганів міста. Молодість проти старості, розквіт проти занепаду, запізніле літо проти неминучої осені. Хто переможе у цій війні? І чи бувають у таких війнах переможці та переможені? У романі «Прощавай, літо» автор шукає відповіді на ці запитання і дарує читачам можливість знову поринути у світ Дуґласа Сполдінґа.