God Bless You, Mr Rosewater

Поступаючись лише «Бойні номер п'ять» у творчості Воннегута за значущістю та впливом, «God Bless You, Mr. Rosewater» (1965) представляє Еліота Розуотера, мандрівного, напівбожевільного мільйонера, який блукає країною в пошуках спадщини та філантропічного результату, знайомлячи світ із письменником-фантастом Кілгором Траутом і Воннегута з університетською аудиторією, яка незабаром зробить його культовим письменником. Траут, змодельований за Воннегутом з письменника-фантаста Теодора Старджона (з яким Воннегут мав епізодичні стосунки), — відчайдушний, збіднілий, але прозорливий писака, який служить для Еліота Розуотера одночасно совістю та жахливим прикладом. Розуотер, прагнучи використати свою спадщину з користю (його батько був підприємцем), намагається робити добро в контексті майже безмежного цинізму та корупції. Саме в цьому романі Розуотер забрідає на конференцію наукової фантастики — щорічний захід у Мілфорді, штат Пенсільванія — і в мотелі виголошує свій знаменитий монолог, який цитують письменники-фантасти та критики майже півстоліття: «Ніхто з вас не вміє писати нічого... але ви єдині люди, які намагаються осмислити по-справжньому жахливі речі, що відбуваються сьогодні». Гроші рухають містером Розуотером (або корумпованим адвокатом, який намагається керувати статком Розуотерів) не стільки, скільки обурення людським станом. Роман був адаптований для мюзиклу Алана Менкена у 1979 році. Роман розказаний в основному через збірку коротких оповідань, що розповідають про взаємодії Еліота з жителями округу Розуотер, зазвичай з останнім реченням, що слугує кульмінацією. Історія антагоніста, Мушарі, розказана в подібній короткій есеїстичній манері. Оповідання розкривають різні лицемірства людства в темно-гумористичній манері.