Поза грою. Олен Жійо. Сіндбад

Коли до Венсана несподівано приїжджає сестра з проханням дати притулок на кілька тижнів її 13-річного сина, той сердиться, ніби його заманили в пастку. Він давним-давно порвав з родичами, а до дітей ставиться з роздратуванням, якого не намагається приховати - незважаючи на те, що стикається з ними щодня, працюючи тренером юніорської футбольної команди. добу безперервно грати сам із собою в шахи. Дві самотності, дві зламані долі… Автору вдалося знайти безпомилково вірну інтонацію і уникнути спокуси написати мильну оперу з хепі-ендом, а натомість розповісти достовірну історію про двох хороших людей, яким у житті не дуже пощастило. Герої, допомагаючи один одному, по суті допомагають і собі - і отримують.