Ненажера. Е. К. Блейкмор. Лабораторія

Голод - це повітря, яким дихає Таррар. Це еспадрильї на його ногах, волосся на руках. Часом йому видається, що голод - це і є він сам. Він вважав, що це мине. Що з часом зменшиться. Та цього не сталося. Таррар збагнув: він зіткнувся з існуванням безмежної потреби, яку неможливо покрити. Він зрозумів вічні страждання, які на нього чекають, і що порожнеча розверзлася під ним, коли розверзлася всередині нього. І що далі? Франція, 1798 рік. Сестрі Перпетуї доручено сидіти з надзвичайним пацієнтом, який потребує цілодобового нагляду. Цього чоловіка повільно вбиває ізсередини золота виделка, яку він сам і зїв. Але це ще не все - подейкують, що він робив жахливі речі, намагаючись вгамувати власну ненажерливість... яка, як кажуть, мучить його й досі. Колись Таррар жив у сповненому любовю світі серед бідних, але мальовничих краєвидів сільської Франції. Проте цей світ не такий уже й лагідний, і покинутий напризволяще хлопець губить себе серед плутаних стежок революційної Франції, віддаючись на милість незнайомців, доки його нестримний голод починає зростати. Ненажера - моторошний роман, натхненний реальною історією Великого Таррара, ліонського ненажери, що майстерно зображає світ злиднів, голоду, хаосу, надії на виживання тих, хто опинився на маргінесі французького суспільства XVIII століття.