На світанку Сварожого дня. Сергій Деркач. Гамазин

Контузія, отримана під час війни з російськими окупантами, принесла із собою не тільки дикий біль. Орфея - саме так побратими називали Славка Байду - постійно переслідували дивні сни, в яких він бачив себе сином старости Васильком, кохав молоду ягу на імя Катерина і був хранителем Срібного Джерела, що дарувало людям силу та безсмертя. Але Доля - дивна пані. Провівши ніч на могилі батьків, які загинули під уламками російської ракети, Орфей несподівано перенісся у засніжений ліс за багато кілометрів від рідного села, щоб заново познайомитися зі своїми батьками з минулого життя, попом Гермогеном-Ферапонтом, лісовиком Квітневичем та його дружиною. Їхні долі перетнулися недарма. Орфей повинен відродити Срібне Джерело, яке Василько колись запечатав. Інакше Катерину він втратить назавжди