Убий мене, коли я упаду (Нотатки про палаючу Європу). Фоліо

1811 рік. Переддень Наполеонівської навали. Над світом рухається Велика комета — грізна Жовта Відьма, пророчиця біди. Вельмишановне панство — номінально вже російське, за духом — хто який: хто польський, хто український. Садиба Богуслава Ґловацького край Бердичева, шляхта збирається на відкриття охоти — та раптом знайдено вбитого офіцера. А потім, як і очікувалось: розшук, пригоди, Чорний Вершник, підземна в'язниця, отрута, самодурство шляхтичів, продане життя, пістолі та шаблі, бойова дружба та вірність. Злочин розкрито, але свавілля влади, ревіння пожежі, неминуча загибель, несподіваний порятунок, підземні ходи. Пригоди, гідні Олександра Дюма-батька, і одна з досі невідомих сторінок історії.