Розстріляне відродження. Бузько, Вишня, Влизько, Марко Вороний, Микола Вороний, Драй-Хмара, Єфремов, Зеров, Івасюк, Ірчан, Йогансен, Косинка, Липківський

Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр., що розвивалося в умовах масових переслідувань. Більшість авторів репресували. До цього видання увійшли: повість Дмитра Бузька «Ядвига і Малка, поліські партизанки», поезії Марка та Миколи Вороних; цикл поезій Олекси Влизька «П’яний корабель», поезії Миколи Зерова, оповідання Мирослава Ірчана, роман Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо», оповідання Григорія Косинки. Їх усіх розстріляли. Розміщені листи Остапа Вишні, поезії Михайла Драй-Хмари й уривки з монографії Сергія Єфремова, ув'язнених у таборах ГУЛАГу. Розстріляли й художників Миколу Івасюка та Івана Липківського.