Зеленый ручей. Книга 2: Песня ворона

Гордо Лівінгстон ніколи не забував уроків, викарбуваних на його шкірі. Загартований зрадою зграї, яка покинула його, він шукав розради в гаражі у своєму крихітному гірському містечку, присягнувши ніколи більше не вплутуватися у справи вовків.
Цього мало бути достатньо.
Так і було, доки вовки не повернулися, а з ними й Марк Беннетт.
Зрештою, вони разом як зграя протистояли звіру… і перемогли.
Тепер, через рік, Гордо знову став відьмаком зграї Беннеттів. Грін-Крік заспокоївся після смерті Річарда Коллінза, і Гордо постійно намагається ігнорувати Марка й пісню, що завиває між ними.
Але час спливає. Щось наближається. І цього разу воно підкрадається зсередини.
Деякі зв’язки, якими б міцними вони не були, створені для того, щоб бути розірваними.