Недотрога. Корниенко Т. Час майстрів

Самотня дівчинка йде тротуаром. Під парасолькою. Зовсім одна. Темненька така. І доріжка перед нею темненька. Парасолька все - величезна парасолька. На нього з неба валяться квіти. Багато всяких: ромашки, волошки, маки. Яскраві, гарні, живі. Сиплються, бються об чорну тканину, відскакують і падають на всі боки. Але квіти, якщо вже на тебе їх хтось сипле, повинні сипатись на голову, а не на парасольку! Як знайти сили відмовитися від своєї парасольки?