ПУМА-Дромедар.Абвер.Три Кримські та Північно-Кавказька катастрофи червоної армії 1941-1942 р.

Двадцятилітні українці - перекладач 72-ї німецької піхотної дивізії буковинець Степан Петрівський і старший матрос штурмового загону Феодосійського десанту кубанець Іван Комишуватий - воювали в 1941-1942 роках по різні боки фронту: перший за незалежну Україну, а другий - за червону Росію. Вони стали свідками чотирьох катастроф Червоної армії: трьох Кримських і Північно-Кавказької. Учасники боїв за незалежну Україну й Вірменію в 1918-1921 роках -ротмістр Олександр Іван Пулюй і генерал Драстамат Канаян - командуючи зондергрупою Абверу "Дромедар" і Вірменським Леґіоном, зробили свій внесок у ці катастрофи. Холодної зими 1942-1943 років на велетенських просторах Росії для Німецької армії настав час платити за політичні та стратегічні військові прорахунки Адольфа Гітлера, який, ігноруючи позицію свого Генштабу, віддав наказ одночасно наступати в серпні 1942 року на Сталінґрад, Північний Кавказ, а також на Єгипет у Північній Африці. Встановлена в Україні вищим керівництвом Третього Райху колоніальна політика суперечила позиції генералітету Збройних сил Німеччини про створення на зайнятих землях незалежних держав. Як наслідок, в Україні під проводом ОУН розпочалася збройна боротьба проти нових "визволителів", що принесли економічний грабунок, голод і нещадний терор. На історичному тлі цих подій зображено долю двох поколінь борців за незалежність України і Вірменії.