Тиша серед віхоли

Роман «Тиша серед віхоли» є художнім осмисленням людської долі на тлі трагічної історії ХХ століття. У його основі — реальні життєві ситуації, переплавлені авторською уявою у складну багатопланову оповідь. Події твору розгортаються у просторі радянської імперії від довоєнних і воєнних років до пізнішого часу. У центрі сюжету — жінка з незвичайною біографією, пов’язаною з авіацією, війною, репресіями, розлуками та втратами. Через її життя, а також історії інших персонажів показано, як система калічить особистість, змушуючи її до мовчання, пристосування або внутрішнього спротиву. Роман відтворює атмосферу страху, насильства та зради, породжену сталінським тоталітарним режимом, і є спробою зрозуміти логіку тієї доби й людські вчинки в нелюдських обставинах. Це твір про пам’ять, відповідальність і крихку надію на людяність, яка здатна зберегтися навіть в епіцентрі історичної бурі.