Вернигора

Хто ти? Який ти? Де ти? З ким? Що стається з тобою, коли війна враз підриває все твоє життя? Коли Отче небо, до якого ти так довго сходив, поціляє в тебе смертю, а рідна земля-Мати — розверзається вирвою під ногами? Що стається з твоєю безсмертною душею у смертному, такому беззахисному тілі? Чи вона почувається підірваною Горою, що враз стає вулканом і теж вибухає, чи дрібним камінчиком, який відкотився від епіцентру вибуху? Від жаху і страху — до люті, від неймовірної ніжності та любові — до ненависті, що прагне помсти. І запитання-волання до Бога, що переходять у покірні молитви та палкі заклинання... Власне, ця книжка — своєрідний поетичний щоденник емоцій і почуттів війни. Упоратися з ними, дати раду серцю, осмислити стихію руйнування та наглої смерті, прийняти неприйнятне і… далі ростити свою Гору Добра. Повернути її в життя, поставити на місце, затулити Нею вирву, що постала натомість, — і знову творити світ. Бодай із камінчика, що застряг між пальцями ніг. Гора має перемогти зло — і відродитися. Бо вона — Храм, Житло і Дух. Авторка дякує за підтримку під час підготовки книги стипендійній програмі Українського ПЕН