Війни, які я бачила

Ґертруда Стайн — американська письменниця, яка майже все життя прожила у Франції і яку називають «матір’ю втрати смислів» за дотепну фразу, меткий розум, гостре перо, яке на папері спробувало втілити те, що Сезанн, Пікассо і Матісс втілили на полотні. Вона підтримувала потуги й мала дружні стосунки з Матіссом і Пікассо, стала хрещеною матір’ю від літератури Гемінґвея, зауваживши в приватній бесіді, що молодики його віку, які здолали війну, всі вони — «втрачене покоління». «Війни, які я бачила» — одна з трьох неофіційних автобіографій Ґертруди Стайн, в якій письменниця з гумором та іронією змальовує звитяги і сутужне життя французького села у час Другої світової війни. З-під пера Ґ. Стайн постають радше «живі» картини поярмлених буднів, в яких люди намагаються вижити попри дошкульність загарбника та лишатися собою за будь-якої ситуації, плекаючи сподівання на перемогу й свободу.