Як ми бачимо

Книжка британського арткритика Джона Берджера «Як ми бачимо» є одним із найбільш читаних сучасних текстів про мистецтво. Її було написано за мотивами однойменного серіалу ВВС й уперше видано в 1972 році у видавництві Penguin Books. Берджер зосереджується на тому, як люди бачать твори мистецтва, і на прикладі живопису та реклами показує, що разом із сюжетним наповненням зображення мають ідеологічний заряд, а засоби репродукування впливають на наше нинішнє ставлення до мистецьких творів. Арткритик пропонує тезу, що мистецтвознавчі тексти мають не тільки бути авторитетними висловлюваннями про мистецтво, а й сприяти вмінню читачів бачити та висловлюватися. У структурі книжки цей потяг відтворено в чергуванні текстових і візуальних есе (які складаються лише із зображень). Читач дивиться на зображення, а потім читає текст. Читає й опісля самостійно розглядає зображення. У завданні книжки цей потяг відтворено в авторській спробі «почати ставити питання». Берджеру було важливо створити книжку, у якій обговорення питань про мистецтво й технічне репродукування, жіноче тіло, рекламу й олійний живопис були б підхоплені читачами і їх далі обговорювало б широке коло: студенти, митці, мистецькі інституції й інші мистецтвознавці. Берджер є одним із визначальних англомовних арткритиків другої половини XX століття. Із текстами про способи бачення, фотографію, мистецтво й революцію він також зробив значний внесок у популяризацію сучасного погляду на мистецтво для широкої аудиторії. У світових університетах книжка Берджера належить до обов'язкового списку для читання на мистецтвознавчих курсах, а також досі є цитованим джерелом у питаннях «мистецтва в епоху його технічного репродукування» (Берджер розвиває ідеї Вальтера Беньяміна), зображення жінки в мистецтві та зв'язків олійного живопису й реклами.