Сектор

Це сталося, як завжди, раптово і несподівано – у місті Шевченко оголосили негайну евакуацію у найстисліші терміни. Нікому нічого не пояснивши, людей поспіхом вивозили евакуаційними автобусами, а місто одразу закрили, відгородивши від решти світу колючим дротом і військовими блок-постами.Усе почалося зі спалаху. Його феномен, причини і те, який насправді він справлятиме вплив на реальність, звісно ж, не прокоментували – про це не прийнято говорити, а тих, хто надмірно цікавився питанням Сектору, змусили замовчати. Тепер місто Шевченко – чорна діра на мапі. Туди не ходять, там пустка, пропаща територія, заборонена зона. Та все одно долинають чутки про моторошні химерні дива і непояснювані речі, що здатні позбавити розуму кожного, хто, попри заборону, спробує туди потрапити. Офіційно у Шевченкові нікого немає, але дрижить асфальт, щось рухається на покинутих дорогах, клубочиться у порожніх вікнах мертвих будинків, а в тіні до часу невидимої катастрофи прокинулося те, чого не мало бути у цій реальності.Кажуть, зона Сектору розширюється – повільно, майже непомітно, але невпинно і незворотно. Кажуть, що колись усе може стати Сектором. Але, найімовірніше, це просто чутки…