Мистецтво дизайнера

«Ця книжка — збірка моїх есеїв, які вже публікувалися раніше, — зокрема, значну їх частину можна знайти в книжці Thoughts on Design (“Міркування про дизайн”). Я завжди мав на меті продемонструвати незмінну актуальність ідей, якими митці керувалися ще з часів Поліклета. Я переконаний, що без застосування цих класичних принципів неможливо навіть наблизитися до справжньої якості у власній роботі. Я прагну звернути увагу читачів — особливо тих, хто зростав у світі панку та графіті, — саме на позачасову релевантність цих ідеалів. Якщо не вказано інше, всі ілюстрації, наведені в цій книжці, обрано з моїх власних робіт — задля зручності». Пол Ренд, Вестон, Коннектикут, грудень 1984 р. «Ця збірка його раніше опублікованих, оновлених філософських і теоретичних есеїв розкривала принципи, якими Пол Ренд керувався, і супроводжувалася його власними дизайнами та чудовими фотографіями. Це видання було для нього найкращим способом розкрити власну роль і уникнути самореклами, яка дратувала його, коли її робили інші (протягом своєї кар’єри Ренд не опублікував жодних матеріалів для самореклами; він покладався виключно на власний підпис на своїх роботах, який і був його найкращою рекламою). У процесі вдосконалення своєї книжки Ренд фактично відродив жанр маніфестів-монографій із графічного дизайну, який не використовувався з 1930-х років […]. Усе в книжці “Мистецтво дизайнера”, від її компактного розміру, що більше нагадує художню книжку або нонфікшн-видання, ніж альбом для журнального столика, до оригінальної м’якої обкладинки, яку Ренд напівжартома порівнював із Біблією, робило її зовні й на дотик зовсім не схожою на більшість візуальних портфоліо та книг про дизайн-процес, які були й досі залишаються стандартом. “Мистецтво дизайнера” не задумувалася ані як хронологічний виклад його кар’єри, ані як антологія найкращих робіт (хоча вони й увійшли туди). Попри те, що всі ілюстрації в книжці — зразки графічного дизайну високого рівня, вона стала своєрідним трактатом про перетин мистецтва, дизайну, форми й змісту». Стів Геллер, із післямови до «Мистецтва дизайнера»