Смак диму. Кент Ханна. Сіндбад

ВОНИ КАЖУТЬ, ЩО Я МАЄ ПОМЕРТИ. Кажуть, що я задула свічку чужого життя і тепер та сама доля повинна осягнути мене. При цих словах мені здається, що всі ми свічки, що трепетно і яскраво горять у темряві, на виючому вітрі, — і тоді в тиші кімнати я чую кроки, кроки того, хто задує моє полум'я, й невблаганно наближаються, і життя моє відлетить сірим завитком диму. Ісландія, початок ХІХ століття. Молода жінка Агнес Магнусдоттір засуджена до страти за вбивство коханого. В очікуванні затвердження вироку її відправляють на віддалений хутір, де вона має прожити кілька місяців у звичайній родині. Виснажену і закуту в ланцюзі, спочатку селяни сприймають її як монстра, але з часом починають розуміти, що реальна історія набагато складніша, ніж представлена на суді.