Лев Боаз-Яхінов та Яхін-Боазов. Хобан Р. Фантом Прес

Британський романіст американо-єврейського походження Рассел Хобан - це окреме явище в англомовній літературі, магічний сюрреаліст, справжній лондонець, що народився в Пенсільванії, син українських євреїв, учасник Другої світової. Спершу Хобан писав тільки для дітей, але з 1973 року - якраз із романами "Лев Боаз-Яхінов і Яхін-Боазов" (1973) і "Кляйнцайт" (1974) - він починає писати для дорослих, і це наше з вами велике везіння. «Додо Пресс» давно хотілося опублікувати два набагато більш щільних і могутніх його романи - дві притчі про безстрашність і безсмертя, силу і слабкість творців, про персонально задані смисли, про те, що повинні або не повинні одне одному батьки й діти, «Лев Боаз-Яхінов і Яхін-Боазов» і «Кляйнцайт». А понад те Хобан - справжній поет і лінгвістичний еквілібрист, його образна мова створює за кожним предметом багатошарову тінь свіжих смислів. "Кляйнцайт" (1974) - чорна притча на тему грецького міфу про Орфея. Головний герой роману, Кляйнцайт (що німецькою означає «маленький час», а в перекладі англійською обертається іншим змістом і набуває значення «пересічного, звичайного») раптово отримує усвідомлення, відчуває незрозумілий біль, опиняється в госпіталі, закохується в прекрасну Медсестру, і все це за один день. Потім виявляється, що його хвороба лежить не де-небудь, а в області гіпотенузи, діапазону та асимптоти. Гра триває, і на сцену виходять третя, тема й відповідь, фуга та інші музичні терміни, що перетворює хворобу Кляйнцайта на метафору, умову людського буття в тому дивному місті, що складається тільки з Госпіталю та Підземки, який водночас є й Лондоном 70-х з усіма його характерними прикметами. Кляйнцайт - пан Звичайний та Орфей, його Медсестра - Еврідіка, Підземка - царство мертвих, Аїд, і самі персонажі не втомлюються повторювати, що вони - частина міфологічного сюжету, такого ж давнього, як саме життя. Вся ця гра смислами та безоглядне перевертання, травестування відомих сюжетів нагадує Джойса, а сам Хобан називає також Конрада і Діккенса. У тексті також постійно згадуються Фукідід, Платон, Ортега-і-Гассет, Вордсворт, Мільтон, цитуються уривки з їхніх творів, - Хобан майстер літературних ремінісценцій. "Кляйнцайт" - роман про писання, про хиткі, нестійкі стосунки між мистецтвом і дійсністю. Американський романіст Рассел Хобан - явище для Сполучених Штатів незвичайне. Почнімо з того, що в 1969 році він перебрався на проживання до Лондона. Це місто обране місцем дії багатьох його романів, знаменитий лондонський акцент (який так важко передати при перекладі) використовується ним із неймовірною віртуозністю, і це дає підставу багатьом критикам вважати, що Хобан - корінний лондонець. Однак цей син емігрантів з українського містечка Острог народився в 1925 р. в Лансдейлі, Пенсільванія, у Другу світову війну брав участь в італійській кампанії і був нагороджений Бронзовою зіркою. Після війни він переїжджає до Нью-Йорка, де заробляє на життя ілюструванням книг, написанням рекламних роликів, загалом усім тим, чим згодом займуться його герої. Вік, участь у Другій світовій, переїзд до Нью-Йорка - усе це нагадує біографії цілого покоління американських письменників, до яких належать Норман Мейлер, Дж. Д. Селінджер, Курт Воннегут і Джозеф Геллер. Але Хобан ніколи особливо не брав участі в бурхливому житті літературного Нью-Йорка. Його першими книгами стають книги для дітей, найвідоміша з них, роман «Миша та її дитя», що вийшов у 1967 році, визнаний уже класичним жанром і цінується критикою нарівні з творами Андерсена і Мілна. З 1973 року він починає писати «дорослу» прозу: одними з перших у світ виходять його романи «Лев Боаз-Яхінов і Яхін-Боазов», «Кляйнцайт», «Щоденник черепахи», «Ріддлі Вокер», «Пільгерман». Проза Хобана - притчева, сповнена міфологічних алюзій, мовних ігор і чорного гумору - заслужила серед критиків назву "магічний сюрреалізм".