Фокіон. Доброчесний громадянин у розколотому суспільстві

Томас Р. Мартін розповідає про неперевершену політичну та військову кар’єру Фокіона Афінського та його трагічну загибель.

Фокіон (402–318 рр. до н. е.) сорок п’ять разів перемагав у прямих демократичних виборах на найвищу державну посаду в Афінах. Він був офіційно визнананий «корисним громадянином». Студент Академії Платона, Фокіон отримав вплив і владу в той час, коли Афіни зіткнулися з численними кризами, пов’язаними з появою Македонії як міжнародної держави за Філіпа II та його сина Олександра Македонського.

Після поразки Афін від Македонії Фокіон безуспішно домагався м’яких умов капітуляції. У демократичних Афінах була нав’язана олігархія, а понад дванадцять тисяч «небажаних» афінян були вигнані. Коли олігархічний режим було повалено і вигнанці повернулися, позбавлені власності афіняни вилили свій вулканічний гнів на Фокіона, який був суворим і невпинним критиком своїх співвітчизників. Його запальна риторика сприяла загальному висновку, що йому бракувало справжнього почуття приналежності до спільноти, яку він так відчайдушно хотів зберегти. Афіняни визнали його винним у державній зраді у віці вісімдесяти чотирьох років і засудили на смерть.

У цій свіжій біографії Томас Р. Мартін досліджує, як і чому Фокіон зрештою зазнав поразки. Його історія дає жахливі уроки для громадян сучасної демократії.