Винниченко з бромом і без. Олександр Кучерук. Віхола

Очільник уряду, палкий промовець, ворог народу, який намагався радити Сталіну щодо політики та багато років працював над власною теорією вселюдського щастя. Таким змальовує Володимира Винниченка історик Олександр Кучерук у своїй новій книжці. Сучасники називали Винниченка щонайменше нетактовним, а то й одіозним, а він своєю чергою був ще категоричнішим у висловлюваннях: Грушевського нарік заздрісним, нечесним дідком, Скоропадського - слинявим кретином, а свого опонента Петлюру в щоденниках згадував так само часто, як і дружину Розалію. Винниченко - автор тези чесність із собою, який водночас волів не вірити в Голодомор, бо чекав на гонорари за книжки від радянської влади. Його життя - це нескінченні протиріччя, жінки та зміни політичних поглядів. Олександр Кучерук без прикрас описує талановитого, спраглого до влади та визнання письменника й громадського діяча, який пройшов шлях від спроб відродити українську державність до намагань приєднатися до радянської влади.