Гори моря і велетні. Альфред Деблін. Видавництво Жупанського

Альфред Деблін (1878_1957) належить до когорти найвидатніших німецьких письменників двадцятого сторіччя. Він відомий передовсім завдяки експериментальному роману Берлін Александерплац (1929), який сьогодні вважається одним із найважливіших німецькомовних прозових творів ХХ століття, а також не менш дивовижному роману Гори моря і велетні (1924), створеному на перетині футурології, фантастики, антиутопії та візіонерства. Гори моря і велетні є унікальним новаторським романом не лише завдяки своєрідному авторському підходу до пунктуації, але й через загальну складну форму і стиль оповіді, тому жанр твору важко, та навіть неможливо визначити в рамках класичного жанрового поділу. Дослідники творчості Дебліна досі сперечаються, чи це філософська антиутопія, химерна наукова фантастика, а чи притча про майбутній апокаліпсис, який накликало на себе людство через власну деструктивну природу та ірраціональний потяг до самознищення. Проте всі погоджуються в тому, що Гори моря і велетні є непересічним явищем як для творчості самого Альфреда Дебліна, так і для німецької літератури загалом. Експериментальний і дивовижний у всіх сенсах роман Гори моря і велетні Альфреда Дебліна стоїть окремішньо не лише серед німецької та світової прози загалом, але й радикально вирізняється з-поміж інших творів самого автора, оскільки це єдиний фантастичний текст Дебліна. Тим цікавішим є цей творчий експеримент і виклик, який Деблін кинув сам собі, створивши роман, що неможливо означити жодним із відомих нині жанрів, а лише можна окреслити приблизний периметр жанрового наближення _ це антиутопія, футурологія, наукова фантастика і навіть есхатологічний трактат про апокаліпсис. Дія роману відбувається у далекому майбутньому протягом пяти сторіч, коли людство, як і саме життя на Землі, зазнають глобальних і докорінних змін. Велика Уральська війна як фінальний підсумок споконвічного протистояння Східної і Західної цивілізацій, розтоплення льодовиків Гренландії і вивільнення з вічної мерзлоти могутніх доісторичних рослино-тваринних гібридів, генна інженерія, трансгуманізм і відмова від технологій заради повернення до простого життя давно минулих і забутих епох, новітні химерні соціальні та геополітичні устрої, а можливо, навіть апокаліпсис як кінець старого світу і зародження світу нового, геть інакшого і чужого нашому сьогоденню, _ Деблін широко й масштабно змальовує візії далекого майбутнього людської цивілізації, майбутнього, яке дивує і жахає, але яке, попри все, водночас є логічним продовженням і наслідком нашого непростого й буремного сьогодення. З німецької переклав Петро Таращук