На березі часу. Не моє Заполяр'я

Одна з важливих частин спогадового циклу Валерія Шевчука, де через епістолярне мистецтво автор глибоко розкриває особисті переживання, творчі шуканьки та культурні контексти свого часу. Листи, що складають основу цієї книги, не тільки висвітлюють важкі моменти служби Шевчука в армії, але й дозволяють читачеві заглянути в інтимні роздуми молодого письменника, його ставлення до світу, культури та особистих зв'язків. Через листи до дружини Неоніли Біличенко постає не лише образ втомленого і розгубленого солдата, але й людину, яка вже тоді формувала своє бачення літератури та місця в ній.

Це видання є цікавим не лише для любителів творчості Шевчука, а й для тих, хто хоче краще зрозуміти історичний та культурний контекст 1960-х років в Україні. У книзі також багато інформації про мистецьке середовище того часу, що дає можливість побачити етапи становлення цілої генерації українських митців і письменників. Коментарі автора до кожного листа додають додаткового виміру й дозволяють читачеві по-новому оцінити пережите та осмислене через роки.

Це не просто мемуари, а й документ епохи, спогади, що зберігають історичні миті та особисті відкриття одного з найвидатніших українських письменників.