Українські релігійні вишивки. Свічадо

Вступні зауваги автора до 14-ї збірки взорів Досі я видав друком 12 збірок.(1979, 1982, 1984, 1992, 1995, 1996, 1999, 2000, 2002, 2006, 2007). У 7-й (1996 р.) були позбирані взори (ч. 1-110). Тепер це 13-та збірка - продовження взорів інших ікон (ч. 262-286). Пояснення чи Вступні зауваги щодо вишивання є ті самі, що і у всіх попередніх збірках, а тут тільки повторюю, бо, може, хтось купить цю збірку, не мавши жодної попередньої. Для вишивання є найкраща ця канва, що має подвійні нитки і 40 очок на один дециметр. У Вступних заувагах було: Полотно для такої вишивки повинно бути виткане хрестиковим способом, щоб можна було хрестики легко рахувати, і щоб вони творили правильний квадратик. Розмір ікони залежить від кількості ниток на дециметр (чи на іншу американську міру довжини). Чим рідше є полотно чи канва і менше очок на дециметр, і навпаки: чим густіше полотно чи канва і більше ниток чи очок на дециметр, тим меншим буде образ. До вишивання на полотні краще уживати ниток муліне, скручених із шести тонших ниточок. їх можна розділити по 2-3 нитки, уживаючи менше матеріалу, на малі стібки по густім полотні,чи по густій канві-для дрібної вишивки. На полотні треба муліне, а на канві вишивається волічкою (акриловою, бо вода не шкодить і молі не їдять). Секрет для вишивання гарних обличь, рук та ніг полягає у застосуванні дрібних стібків поміж нитками (від вічка поміж дві нитки, чи з-поміж двох ниток до вічка, тоді як на цілу постать вічок-з одним великим стібком). Вишивання дрібними стібками є в чотири рази густішим і тому лице, руки і ноги виходять гладшими і щільнішими. Вишивати все можна хрестиками або півхрестиками. Півхрестиками вишивається скоріше, і поверхня буде краща та гладша, бо полотно чи канва при цьому не стягаються, а хрестики стягають його, і вишивка виходить тоді часто місцями горбкувата. В усіх збірках було подано, щоб лиця, руки та ноги вишивати дрібними стібками, найкраще ДМЦ 950-ясніший колір і 3773-темніший, поміж нитками канви, а на полотні лице, руки та ноги через одну нитку, а мимо того дехто вишиває на канві грубими нитками (від вічка до вічка), а на полотні через дві нитки і тому лице, руки та ноги не виходять ніжно. Кольори на поданих в збірці взорах є приблизними. Кожен хай добирає собі сам приблизні кольори, бо є різні відтінки ниток тієї самої барви, а на рисунку ці кольори є переважно яскраві, щоб можна було краще бачити і відшити. Замість жовтої чи іншої яскравої барви можна взяти цю саму барву з лагіднішим відтінком. Кольори треба самому гармонізувати. Вишиту ікону треба на дошці вирівняти, пришпилити і через вологу ганчірку перепрасувати праскою. При вишиванні ікон краще спершу вишити рамки, у які потім треба відповідно помістити образ. Ікони і рамки краще вишивати з долини вгору, а рамки - вдолині з середини направо і наліво. Під взорами або осібно подано обличчя та руки у побільшенні для вишивання на полотні через одну нитку хрестиками або півхрестиками, а на канві через одну нитку, якщо канва має дві нитки. Голки для вишивання на канві є грубшими, з вушком середньої величини. Волічку треба підбирати, бо якщо груба, то тяжко вишивати, а як тонка, то не покриває канви. Як канва завузька, то треба додати вишиваючи додану канву частинно через подвійну грубість. У взірцях кожна 5-та лінійка є грубша для легшого числення. На полотні чи на канві треба самому потягнути лінійку через кожні 10 ниток вгору і вшир для легшого відшиття і контролю помилок при порівнянні зі взірцем. Всіх ікон досі вишито понад 350 і вони розповсюджені по різних краях, а частина (понад 200) є у Львові, у Музеї Вишиваних Ікон (біля Оперного театру - просп. В. Чорновола, 2 а). На всі ікони, вишиті автором, є взірці, зібрані у збірках: 7-13-й і виданих у 1996-2008 pp., а з частини ікон є видані малі образки, а також є виданий Альбом вишиваних ікон з фотографіями (1999 p.). Автор складає щиру подяку і признання світлої памяті др. Анні Швердтфедер, американці німецько-ірландсько-французького походження, яка допомогла у приготуванні та виданні цієї і попередніх збірок.