Локальна історія. Полтавщина #5 (2026)

Читайте у новому номері: професор Юрій Волошин про Полтавщину як козацький край. Чому Полтавський полк не приймав чужих полковників, як міщани змагалися зі старшиною і що робити з міфом Полтавської битви; хто насправді вигадав Марусю Чурай – досліджував Михайло Назаренко; Ґалаґани в Сокиринцях: історія роду, розказана через історію саду; шведський історик Петер Енґлунд про те, якою могла бути держава Мазепи і чому втрата імперії пішла Швеції на користь; цензурований щоденник і зниклі полотна. Чому культову у Франції мисткиню Марію Башкирцеву майже не знають в Україні; Опанас Сластьон і школи Лохвицького земства; Ігор Гирич про те, як нащадки козацької старшини – Шемети, Кочубеї, Ґалаґани, Лизогуби – творили модерне українське самостійництво; як миргородська калюжа, оспівана Гоголем, перетворилася на один із найвідоміших бальнеологічних курортів України; решетилівська вишивка «білим по білому»: сорочки для королеви Єлизавети ІІ та Софі Лорен, килим у штаб-квартирі ООН… і п’ятий рік очікування на ЮНЕСКО; Світлана Пиркало про те, як у Полтаві кінця 1980-х проростала Україна; Тетяна Терен про агенцію «Терени» і принцип «рости від коренів»: чому Полтавщина стала її першим регіоном; гастрономічна Полтавщина поза галушками: солоні опішнянські сливи, пирятинські бублики, качана каша, котелевські панянки та кобеляцькі товченики.