Оповідки про хронопів і фамів

Хуліо Кортасар (1914‒1984) ― видатний аргентинський письменник ХХ століття, поряд із колумбійцем Ґабріелем Ґарсією Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варґасом Льйосою один із визначних представників латиноамериканського «магічного реалізму». Серед найвідоміших творів ― збірники оповідань «Поза часом», «Бестіарій», «Таємна зброя», «Кінець гри», «Усі вогні ― вогонь», романи «Виграші», «Гра в класи», «62: модель для збирання». «Оповідки про хронопів і фамів» (1962) є однією з легендарних книжок Хуліо Кортасара, в якій запропоновано поетичний погляд, здатний протистояти убозтву рутинного життя і здорового глузду. Кортасар тут стає на боці творчої уяви та їдкого гумору сюрреалістів. Збірка проникливих оповідань і карикатур є чудовим знайомством із безконечним світом одного з найкращих письменників ХХ сторіччя і гарантованою протиотрутою проти помпезності й нудьги. Цією книжкою Кортасар скріплює безумовну й остаточну угоду про спільництво зі своїми читачами. «Герої Кортасара — найзвичайніші люди, їх поєднує рутина випадкових прив’язаностей і таких самих випадкових незгод. Атмосфера — марки цигарок, вітрини, прилавки, пляшки віскі, аптеки, аеропорти, перони — найзвичайніша. ...Та поволі починаєш розуміти, що це не так. Оповідач уміло втягує нас у свій страхітливий світ, де немає місця радості». Х. Л. Борхес.