Перші поетеси. Кодекс давньогрецької жіночої поезії

Феномен жіночого поетичного письма вперше сформувався в Стародавній Греції. Олександрійські книжники склали «канон грецьких поетес»: Сапфо, Міртіда, Телесілла, Праксілла, Корінна, Ерінна, Аніта, Носсіда й Мойро (поетеси VIIIII ст. до н.е.). Але були поетеси й поза каноном: Геділа, Філінна, Мелінно, Юлія Бальбілла, Кайкілія Требулла, Дамо, Клеопатра, Теосебея й Євдокія Августа (поетеси III ст. до н.е. — V ст. н.е.). Ці «канонічні» й «неканонічні» поетеси увійшли до «Кодексу давньогрецької жіночої поезії» — першого повного видання їхніх поетичних творів у перекладах українською мовою. Тут упорядковано й прокоментовано понад 350 текстів (фрагментів) жіночої поезії — від Сапфо до Євдокії Августи, від жриці до імператриці. Кодекс, як сукупність цілісних корпусів текстів кожної поетеси, сформовано з класичних антологій давньогрецької поезії, які суттєво доповнено новітніми публікаціями — текстологічними, епіграфічними та папірологічними.