Песик Том, і як все почалося

Я (песик Том). Моє повне ім’я Адальберт Амброж Ґоґенлоґ із Віклана, Швейдолич і Фриболич. Так, ви не помилилися. Це справді шляхетне ім’я з таким давнім родоводом, що воно навіть не помістилося в зеленій посвідці, яку мої власники отримали разом зі мною. Моє ім’я таке довге, що його не пам’ятала навіть моя матуся Аста. А вона пам’ятала все! Ну, майже все. Те, що я колись зробив, а не мав робити, чи не робив, а зробити мусив. Отож навіть матуся не пам’ятала, що називаюсь Адальберт Амброж Ґоґенлоґ із Віклана, Швейдолич і Фриболич. Кликала вона мене просто Золотенький або Шмудлик, а коли мала гарний настрій, як (сонечко) не говорила нічого і просто гладила мене по (пузику)!. Це мені подобалося найбільше. Я і мої шестеро братів та сестер народилися в (будиночку) лісника посеред густих (смерек та ялин), і там нам було дуже добре.