Кайдашева сімʼя

Повість «Кайдашева сімʼя» Івана Нечуя-Левицького творить міф українського суспільства кінця ХІХ століття. У цьому доповненому й переробленому виданні науковий редактор Михайло Назаренко реконструював повну версію повісті. У такому вигляді текст публікується вперше. Нецензурований варіант починається не зі знайомого зі школи опису села Семигори, а з висловленого автором відчуття приреченості: письменник називає весь наддніпрянський край кладовищем, «де під безлічними могилами похована українська воля». Чвари родини Кайдашів показують трагедію села, у якому травмовані кріпацтвом батьки виховують дітей, що так само не спроможні розірвати коло насильства. Метамодерністські колажі авторства Lera Sxemka допомагають по-новому осмислити повість, сприймаючи її з перспективи сучасної естетики.