Людське різноманіття. Природа статі, раси і класу

На сьогодні загальнопоширеними є соціальні трактування понять ґендеру, раси та класу. Так, фізіологічні статеві відмінності, пов’язані з виношуванням дитини, використано для створення штучних ґендерних ролей, що не виправдовуються вродженими особливостями особистості, її здібностями чи соціальною поведінкою. Поняття раси виникло з косметичних відмінностей у зовнішності, що також не супроводжуються вродженими відмінностями в особливостях особистостей, їхніх здібностях чи соціальній поведінці. А щодо класів, то стверджується, що людей історично розподіляли на класи політичні, економічні й культурні інститути, які віддавали перевагу гетеросексуальним білим чоловікам і понижували статус усіх інших, причому гени й людська природа мали хіба що тривіальну роль. Розподіл людей за новим соціальним принципом можливий лише через зміну цих інститутів.

Однак аналітик, соціолог і людина, яка спирається на науку й цифри, а не статті в ЗМІ, Чарльз Мюррей наводить переконливі свідчення біологічного різноманіття, яке лежить в основі поділу людей за статтю, расою та класом. Він пропонує увазі читачів ґрунтовне дослідження, в якому, оперуючи науковими даними та соціологічними обчисленнями, переконливо доводить наявність людського різноманіття, яке може бути просто зафіксоване, а не піддане порівнянню чи оцінюванню.

Автор докладно розглядає статеві відмінності в структурі особистості, нейрокогнітивних функціях, виборі освіти й професії та роботі мозку; пояснює генетичні особливості анцестральних популяцій, розповідає про еволюцію після виходу людини з Африки та ландшафт відмінностей між анцестральними популяціями; знайомить із загальними принципами міркувань щодо спадковості та класової приналежності, значенням успадковуваності й незначною роллю спільного довкілля, зв’язком між здібностями, особистістю й успіхом, а також наявністю обмежень і потенційних можливостей.

Чарльз Мюррей так говорить про свою книгу: «Якщо ви обрали “Людське різноманіття”, очікуючи сенсаційності, то будете розчаровані. Я розглядаю деякі з найпровокаційніших в академічному світі тем, однак підтекст заспокоїть кожного. Відмінності між групами людей цікаві й зовсім не жахливі чи приголомшливі. Якщо це вас бентежить, то це не ваша книга. Якщо ж, з іншого боку, ви переконані, що ґендер, раса і клас — це соціальні конструкти, а будь-які протилежні заяви — псевдонаукові, то ви, не дочитавши й кількох перших сторінок, відчуєте, що далі терпіти цей текст несила. Ця книга також не для вас. Коли ми занурюємося в огляд запропонованих генетикою, нейробіологією та статистикою відкриттів щодо людських відмінностей, потрібна особиста заява. Твердження, що групи людей відрізняються генетично у спосіб, який має стосунок до когнітивних здібностей (що й робить ця книга), гарантує звинувачення в тому, що я зловживаю наукою в інтересах усіляких шовіністів і гнобителів. Тому дозвольте мені відверто заявити: я відкидаю заяви, ніби групи людей — хай то статі, раси чи класи — можна вишиковувати від найвищих до найнижчих. Я відкидаю твердження, що відмінності між групами якось можуть бути пов’язані з людською цінністю чи гідністю. І я доведу це в книзі “Людське різноманіття”».