Ізмарагд княгині Несвіцької

Нові історії Олександра Ірванця розгортаються на волинському ландшафті й волинських же легендах, але, як і належить творам Підскарбія «Бубабу», у химерних поєднаннях і в супроводі карколомних пригод. У повісті, що дала назву книжці, беруть участь живі й мертві персонажі — українці, німці, поляки, французи, росіяни. А ще зомбаки і Тибурцій з трьома потерчатами. Такий собі інтернаціонал, частина якого воює на стороні добра, а частина — на боці зла. Звісно, якби не часова петля, то герої й антигерої ніколи й не перетнулися б, але, виявляється, час вміє закручуватись у дивовижні спіралі. Доповнюють повість перипетії й чудернацькі придибенції няв-сторі про ВКЛ — волинських котів-легенд, а також короткі замальовки, створені у тому бурлескному тоні, який попри фантасмагоричність якнайкраще відбиває саме життя.