Диктувала це сорока, а записував їжак

Ця книжка жива і коїть усе, що їй заманеться.

Тут слова, яких ніби й не існує, виявляються цілком зрозумілими, а ті, що давно всім відомі, дивують несподіваними витівками.

Тут персонажі історій при першій нагоді тікають на сусідні сторінки, а букви й рядки підстрибують і сновигають.

Ця книжка настільки жива, що зранку з неї вискочив цілий віршик — рябенький такий, у нього ще рима була: «тюльпани – марципани». Не бачили?..

Що ж, тоді ми його пошукаємо, а ви поки пильнуйте решту.