Американська молитва. Джим Моррісон, Кіріл Кіріллов. Пяний корабель

Джим Моррісон — поет-візіонер і містик. Духовний внук Вільяма Блейка, син Артюра Рембо і небіж Фрідріха Ніцше. Одержимий, сп’янілий поезією, музикою, театром і кіно проповідник древніх міфів, заклинань і прихованої від людського ока сторони реальності. Поет, який марить, поет, який боїться, поет, який страждає від перенасичення і виснаження. Поет, який розкладає світ на безліч дрібних деталей і конструює з них свою власну дійсність. Поезія Моррісона, маючи за собою потужне інтелектуальне тло, наївна і безпосередня, як дитина, незабруднена розумом, як свідомість первісної людини, що керується винятково інстинктами, розхристана, дика і навіжена, вдумлива і холоднокровно-спокійна, свіжа і задушлива. Це справжня поезія. Та, що нічого не стверджує. Та, що просто вказує на можливості. Відчиняє всі двері. А ви можете увійти в ті з них, які вам подобаються. «Якщо моя поезія і має якусь мету, то це звільнити людей, зруйнувавши обмежені ресурси їхнього бачення і сприйняття».