Чотири вершники Апокаліпсиса. Вісенте Бласко Іваньєс. Апріорі

Іспанський письменник Вісенте Бласко Ібаньєс, найбільше відомий у нас за твором «Кров і пісок», а також його голлівудською екранізацією, під час Першої світової жив у Парижі й там написав свій роман, що став усесвітньо відомим. Уперше опублікований у 1916 році, у розпал Великої війни, він розповідає історію двох родин: француза Денуає та німця фон Гартротта, одружених на двох сестрах, дочках аргентинського землевласника. З початком воєнних дій родичі опиняються у протилежних таборах. За допомогою образів вічних супутників людства, чотирьох вершників Апокаліпсиса — Моровиці, Війни, Голоду і Смерті — автор описує настрої суспільства й те жахіття і спустошення, у яке поринула тогочасна Європа. І попри все на її полях смерті відроджується непереможне прагнення жити. Для українців роман актуальний як ніколи. Чи не на кожній сторінці ми впізнаємо знайомі емоції: небажання вірити у можливість війни, приголомшеність перших днів, подальшу ейфорію, похвилинне очікування новин і віру в швидку перемогу...