Межигірський дід (Класична проза) Олекса Стороженко. Ще одну сторінку

Олекса Стороженко відомий насамперед веселими оповіданнями про чортів і прикрих баб, та справжню любов він плекав саме до історичної минувшини. Мандруючи у службових справах, письменник полюбляв знайти старожила і розпитати його про колишні часи, - нерідко це виливалося в унікальні історії. Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор. Крім того, Стороженко мав на меті створити українського Фауста в образі легендарного Марка Пекельного, що мандрує на межі між цим і тим світом. Якби не передчасна смерть автора - хтозна, чи не став би цей твір поряд з Енеїдою і Чорною радою. Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа, Дороша, Марка Проклятого.