Щоденник моєї ма. Олена Скуловатова, Валерія Печеник. Vivat

Аврора мешкає разом із мамою та молодшим братом у Києві. Їхній тато служить у ЗСУ та перебуває на фронті. Надворі зима, й через часті вимкнення світла мама на якийсь час завозить дітей у село. Аврорі це не до вподоби: понад усе вона любить грати в «Роблокс», а в дідуся немає інтернету. Нудьгуючи, дівчинка випадково знаходить старий мамин щоденник — і занурюється в історію давніх літніх пригод, у яких бачить маму зовсім по-новому... 
Дружба, перша закоханість, пошук свого місця в житті, розчарування і перемоги — ці речі існують у всіх поколіннях. Тож, можливо, старий щоденник зможе стати містком між Авророю та її мамою і допоможе їм порозумітися?
Книга «Щоденник моєї ма» — це підлітковий роман від сучасної української письменниці Олени Скуловатової з ілюстраціями художниці Велерії Печеник. Реальність не влаштовує дванадцятирічну Аврору, вона надає перевагу віртуальному світу: там вона має друзів, вибір і цікаве життя. Російсько-українська війна наштовхнула батька головної героїні вступити до лав ЗСУ, мати дівчинки постійно заклопотана, а Марк, молодший брат підлітки, не дає Аврорі спокою. Відтак героїня тікає від буденності в гру «Роблокс», де все ідеально. Там можна бути ким завгодно та робити, чого тільки забажає серце.
Блекаут змусив родину залишити рідний Київ і поїхати в селище Нагірне. Аврору це неабияк розлютило: ліпше мерзнути у столиці, чим сидіти без інтернету в будинку двоюрідного дідуся Остапа. Однак дівчинка знаходить старі записи своєї матері, де вона детально описує літо 1992 року. Чи допоможуть мемуари розтопити кригу між рідними?
Мелодія з улюбленої гри «Роблокс» поглинає звук сирен. Аврора забуває, що знаходиться в підвалі старої багатоповерхівки — вона у світі можливостей, безмежному просторі уяви. Дівчинка занурюється у веселі пригоди, знаходить нових друзів і втілює мрії, однак це все не реальність. У справжньому житті за вікном лунають вибухи, батько на фронті, з мамою важко порозумітися, брат надокучає, а товаришів немає. Головна героїня почувається самотньою, але не в грі — там вона потрібна, там безпечно.
Підлітка ледь стримувала емоції, коли мама сказала, що їм негайно потрібно збирати речі та їхати до дідуся Остапа. Жінка вирішила, що готувати їжу на туристичному пальнику та залишатись у холодній квартирі в період блекаутів — погана ідея. У селі можна не перейматися за відключення електроенергії: дід Остап натопить дровами і діти будуть у теплі, що було для жінки в пріоритеті. Поганий звʼязок лякав Аврору: як їй грати в «Роблокс», матір знущається з неї?
У драмі «Щоденник моєї ма» Олена Скуловатова також говорить про тиск повномасштабного вторгнення на внутрішній стан героїв. Аврора вдає, що звикла до жахів війни, однак це лише ілюзія. Дівчинка блукає універсумом фантазій, щоб не думати про важкі часи.
Сімʼя приїхала у Нагірне, де рідних привітно зустрів дід Остап. День був не таким гнітючим, як могла собі уявити Аврора, одначе ранком все змінилося. Мама сказала, що повертається в столицю, оскільки має важливі справи. Головна героїня вважала, що її з братом просто «кинули», інакше пояснити цю ситуацію дівчинка не могла.
Розгнівана підлітка почала шукати газети, які можна було б розірвати на клаптики, щоб якось вгамувати злість всередині. Аврора побачила зошит, який був підписаний «Особистий щоденник Маргарити Писаренко». Старий нотатник мами привернув увагу дівчинки. У ньому були висвітлені спогади жінки про минуле: перше кохання, пошук себе й дорослішання.
Дізнатися, чи порозуміється Аврора з близькою людиною завдяки нотатнику можна, якщо купити «Щоденник моєї ма».
Ілюстрації - Валерія Печеник.