Там, де нас є. Борис Мещеряков

Письменники - дуже шкурні люди. Щоб один одного похвалив... Ну, хіба що ставши кольору гірчиці, видавлять із себе: Проза Боруха Мещерякова - це... і далі сидять, плутаючись у плюс-мінус солоденьких кліше або вичавлюючи з себе метафори позабористіші. До Борьки це ніяк. Борька - нестандартний злегка призабутими всіма нами людяністю, чарівністю, добротою, мякою іронією. З Борькою можна сміятися, коли не можна і плакати просто тому, що на Середземному морі прекрасний захід сонця. З Борькою добре сумувати, ніжничати, пити горілку, їсти ковбасу і розмовляти про те, як маленькі цуценята перетворюються на величезних кошлатих... синів. Замість імені Борька можна сміливо ставити проза Боруха Мещерякова, тому що ступінь спорідненості його прози з читачем - кровна.