Pandora's Jar: Women in the Greek Myths

Наталі Хейнс — муза нації Адама Резерфорда Грецькі міфи є одними з найважливіших будівельних блоків світової культури, і їх багато разів переказували, але рідко вони зосереджуються на видатних жінках у центрі цих стародавніх історій. Історії про богів і чудовиськ є основою епічної поезії та грецької трагедії, від Гомера до Есхіла, Софокла та Евріпіда, від Троянської війни до Ясона та аргонавтів. І все одно сьогодні велика кількість романів, п’єс і фільмів черпають натхнення з історій, вперше розказаних майже три тисячі років тому. Але сучасні оповідачі грецьких міфів зазвичай були чоловіками, і вони зазвичай не виявляли великого інтересу до розповідей жіночих історій. І коли вони це роблять, цих жінок часто малюють як жахливих, мстивих або просто злих. Але Пандора — перша жінка, яка, згідно з легендою, звільнила світ від хаосу, — не була лиходійкою, і навіть історії Медеї та Федри мають більш нюансовані історії, ніж могли б вказати перекази поколінь. Тепер, у «Глек Пандори», Наталі Хейнс – телеведуча, письменниця та пристрасна художниця класиків – усуває цей дисбаланс. Взявши за відправну точку Пандору та її глечик (коробка з’явилася пізніше), вона ставить жінок грецьких міфів нарівні з чоловіками. Після тисячоліть історій про богів і людей, будь то Зевс чи Агамемнон, Паріс чи Одіссей, Едіп чи Ясон, на цих сторінках співають голоси Гери, Афіни та Артеміди, а також Клітемнестри, Йокасти, Еврідіки та Пенелопи.