Дороговкази, радіо та дощ

«Дороговкази, радіо і дощ» - есеї молодої письменниці, дружини й мами Надійки Гербіш про життя як автоман-дрівку - до Бога, до ближнього, до себе самої. В окреслених у назві книжки зовнішних координатах дорожних знаків, музики й дощу відбувається-снується внутрішнє життя героїні та її радіозв'язок з Богом. У нашому шаленому часі ми мчимо життям, як авта, стираючи шини, пробуксовуючи та потрапляючи на СТО. Як доречно тоді мали б звучати в автосалоні замість шансону джазові варіації Біблії, а дороговкази на крутих віражах не дали б злетіти з дороги - як писав колись поет - «крилатим душам авт». Той, який «вчора, сьогодні і завжди той самий», живе в нашому «шаленому сьогодні», й авторка невимушено й щиро спонукає шукати Його у сучасних вимірах буття.