Людинократія. Створення компаній, у яких люди — понад усе

Компанії, особливо великі, і досі лишаються надміру бюрократичними. І це їм шкодить: зміни впроваджуються повільно або й узагалі відсутні; потреби працівників не враховуються, а інноваційних рішень не народжується — бо такі установи не надихають. Як таким організаціям стати креативними, гнучкими, сучасними? Створити іншу бізнес-модель — децентралізованої людиноцентричної організації з мінімальним формалізмом, іншим перерозподілом відповідальності; динамічністю на всіх рівнях; меритократією; відчуттям власного ком’юніті всередині компанії тощо. І ця нова модель орієнтується не на бюрократію, а на людинократію в основі своїх принципів. Людинократія, згідно з авторами, це така форма організації робочого процесу, за якої людський внесок у компанії є найвищим, основним акцентом її діяльності. Про автора Гері Гемел — американський консультант з питань менеджменту; вже понад 30 років є викладачем Лондонської бізнес-школи. Видання The Wall Street Journal називає Гемела одним із найвпливовіших бізнес-ідеологів, а Fortune — провідним світовим експертом із бізнес-стратегії. Мікеле Заніні — співзасновник міжнародної консалтингової компанії Management Lab. У минулому — аналітик корпорації RAND та партнер McKinsey & Company. Цитати з книжки: Про адміністративну роботу: В кожній організації є адміністративні задачі, які хтось має виконувати, але зазвичай не вони дають компанії конкурентні переваги. Не вони лежать в основі патентів, нової продукції та бізнес-моделей. Ми не кажемо, що адміністративна робота неважлива. Якщо її виконувати абияк, фірма може не витримати. Втім не ця робота допомагає підприємствам випереджати конкурентів. Вона ніби їжа, вода та сон для нас — необхідна, але не основна. Про майбутнє організацій: Нам необхідні організації, де думку кожного можна ставити під сумнів, а некомпетентні лідери опиняються за бортом. Про важливість розкриття потенціалу кожного працівника: Мало хто інвестує у творчий капітал кожного члена команди. Це колосальний провал, але його можна виправити. Відправна точка — визнати, що кожен, незалежно від статусу та посади, заслуговує на шанс розкрити свій потенціал.